Зелене царство кімнатних рослин
почне цікавити дитину, якщо дорослі поступово залучать її до спостереження за
таємничим світом кімнатної флори. Рослини статичні та, на недосвідчений погляд
малюка, неживі. Завдання дорослих показати своєрідність і таємницю життя
рослин, їхню красу, заради якої вони і утримуються в будинку. Залучаючи малюка
до регулярних спостережень, дорослі показують йому забарвлення і малюнок на
листочках декоративних рослин. Цю красу помічає і бачить дорослий. Дитина, як правило, не помічає
витонченості та краси рослин в силу свого недостатньо розвинутого зору. Уміння
розглядати рослину, бачити її своєрідність, помічати різні ознаки і стани
рослини – завдання не тільки естетичного, але й розумового і морального
виховання дитини. Спостерігаючи за рослинами, дитина вчиться розпізнавати
зовсім інакшу, ніж людська, форму життя, починає бачити в зеленому паростку
особливу живу істоту, життя і стан якої цілком залежить від того, полили її чи
ні, холодною водою чи кімнатною, чистою водою чи з додаванням добрив. Тільки за
допомогою дорослого малюк може зрозуміти, як життя рослини залежить від
наявності тепла, світла і доброго ґрунту. Що ж повинні робити дорослі для того,
щоб при наявності кімнатних рослин можна було б вирішувати різні завдання
виховання дошкільника? Маленькі діти люблять діяти. Оточуючий світ вони
пізнають практично, свої дії поєднують із спостереженням за результатами праці.
Дитину приваблюють швидкі зміни подій. Цією особливістю треба скористатися : -
Хочеш подивитися, як я поливаю рослини на підвіконні? У мене є лійка, а в ній
вода. В кожен горщик я наллю воду. Дорослий навмисно нічого не говорить про
квіти – про це розмова попереду. Зараз малюку необхідно показати лише цікаві
дії з водою. Мати чи батько поливає, а дитина дивиться. При цьому його увага
звернута на те, куди ллється вода. - Ти бачив, як я поливаю квіти? – запитує
дорослий наступного разу. – Хочеш мені допомогти? Дитина, звичайно,
погоджується.
Дорослий і дитина
разом тримають лійку, разом поливають. Дорослий при цьому пояснює : - Носик
лійки потрібно опустити низько, до самої землі, води налити стільки, щоб вона
промочила всю землю. Як з’явиться вода у піддоні, поливати достатньо. Потім
дорослий запитує у дитини , чи хоче малюк, щоб йому купили лійку, якою б він
сам поливів би квіти. Яка ж дитина на це не погодиться? Запропонуйте одразу ж
налити в неї воду – нехай вона постоїть, зігріється. Наступного разу поливайте
квіти разом, з двох лійок. Дорослий спостерігає, допомога малюку.
Потім дорослий задає дитині серйозні запитання
: - А навіщо ми поливаємо квіти? Не потрібно поспішати з відповіддю, нехай
малюк поміркує, висловить свою думку. Тільки після цього дорослий пояснює, що
рослини живі, вони п’ють воду і ростуть, стають гарними. - Давай подивимось на
рослини. Які вони гарні, зелені. Ми з тобою їх поливаємо, вони добре п’ють воду
і гарно ростуть. Дорослий пояснює, що воду завжди треба наливати заздалегідь:
рослини не люблять холоду, від теплої води вони краще ростуть. Так у дитини
формується розуміння значення трудових дій дорослого, в її свідомості
встановлюється зв'язок між доглядом за рослинами і їхнім станом, красою.
Одним із видів практичної діяльності дитини є її участь у безпосередньому догляді за рослинами. В подальшому малюка треба навчити мити квіти, підживлювати їх, пересаджувати, разом із дорослими вирощувати рослини. Малюк, який пройшов домашню школу «зеленого» виховання, зможе самостійно побачити красу букету, красу клумби, чарівність пейзажу. В лісі, в парку дитина виявить спостережливість, допитливість. Це й зрозуміло, адже малюк має перші серйозні знання про таємниче життя зелених друзів, вміє берегти й піклуватися про них.
Кімнатні рослини
